Рис.1. Цикл розвитку волосся

У боротьбі з небажаним волоссям існують два принципово різних підходи. Епіляція — видалення волосини, що супроводжується руйнуванням волосяного фолікула. Депіляція — видалення небажаного волосся без руйнування волосяного фолікула. Косметолог перед проведенням епіляції чи депіляції повинен знати цикл розвитку волосся (Рис. 1. Цикл розвитку волосся). Опис рисунку: 1 — фаза анагену; 2 — фаза катагену; 3 — волосяний мішечок; 4 — фаза телогену; 5 — початок анагену; б — формується нова волосина; 7 — стара волосина готова до випадання.

Рис.2. Механічна депіляція

Епіляція — видалення волосини, що супроводжується руйнуванням волосяного фолікула. Цей метод дає стійкіші результати, хоча для цілковитого видалення небажаного волосся поверхню шкіри обробляють декілька разів. Кількість повторних сеансів визначається індивідуальними особливостями організму, насамперед рівнем активності статевих залоз, кваліфікацією фахівця, який виконує епіляцію, а також тією обставиною, що в момент видалення кожна волосина перебуває на різній стадії розвитку. Для виконання епіляції застосовуються різні апарати (електронні, ультразвукові, лазерні). На цих апаратах можуть працювати фахівці, які мають середню чи вищу медичну освіту й пройшли спеціальне додаткове навчання.

Депіляція — видалення небажаного волосся без руйнування волосяного фолікула. Розрізняють механічну депіляцію (наприклад, корекція брів за допомогою пінцета або видалення волосся на ногах (Рис. 2. Механічна депіляція) за допомогою обертової спіралі (прилади для механічної депіляції), збривання волосся за допомогою спеціальних бритв-станків, а також депіляція із застосуванням різних восків і смол.

Косметолог має володіти технікою депіляції усіх видів. При застосуванні депіляції обов'язковою умовою є обробка рук фахівця й оброблюваної поверхні шкіри клієнта антисептичними розчинами до і після процедури, а також використання одноразових видаткових матеріалів.

Найпоширенішою є депіляція з використанням різних восків і смол. Процедура відносно проста, не вимагає складного технічного устаткування, економічно вигідна для фахівця і доступна для клієнтів. За допомогою воскової депіляції небажане волосся видаляється з поверхні шкіри рук, ніг (Рис. 3. Воскова депіляція), пахвових ямок і ділянки «бікіні». На обличчі воскова депіляція застосовується значно рідше, тому що вона може спровокувати ріст грубішого і темнішого волосся.

Для воскової депіляції застосовують віск різних видів: гарячий, теплий та холодний. Гарячий і теплий віск перед роботою нагрівають у спеціальних апаратах — воскоплавах. Фірми-виробники пропонують віск у різних ємкостях чи спеціальних касетах. Існують уже готові пластинки з воском, їх звичайно застосовують на невеликих ділянках.

Рис.3. Воскова депіляція

Загальні рекомендації для воскової депіляції:

1. Обробити шкіру на місці депіляції знежирювальним лосьйоном, тому що незначні залишки крему чи лосьйону для тіла перешкоджатимуть процедурі.

2. Обробити дезрозчином ділянку передбачуваної депіляції до і після процедури.

3. Якщо на ділянці передбачуваної депіляції є які-небудь новоутворення, не заливати їх воском, а закрити серветкою чи пальцем.

4. Якщо в клієнта в'яла, атонічна шкіра, її потрібно розтягти; можна попросити клієнта допомогти, коли обробляється ділянка «бікіні».

5. Якщо волосся в ділянці «бікіні» дуже довге, його слід підкоротити медичними ножицями із заокругленими кінцями: волосся видаляється легше, а процедура стане майже безболісною.

6. При обробці передньої поверхні гомілки в ділянці коліна попросити клієнта зігнути ногу. При обробці задньої поверхні гомілки фіксувати шкіру в ділянці п'ятки.

7. Віск наноситься за напрямком росту волосся, а видаляється різким рухом проти напрямку росту волосся.

8. Зірвавши смужку з воском, прикладіть руку до обробленої шкіри. Цей відволікаючий момент дає змогу зняти больові відчуття клієнта.

9. Якщо волосся в оброблюваній зоні росте у різних напрямках, треба або наносити віск на окремі ділянки з однаковим напрямком росту волосся, або наносити віск кілька разів, але зривати смужку в різних напрямках.

10. Клієнта необхідно попередити, що протягом 1-2 днів після депіляції не слід приймати гарячу ванну, відвідувати сауну, застосовувати крем для тіла.

 Техніка депіляції холодним воском.

Холодний віск випускають у вигляді спеціальних пластинок, готових до застосування, та у вигляді касет. Крім перелічених аксесуарів, необхідних для проведення депіляції, додатково знадобиться нагрівач для касет і смужки для зняття воску. У салоні зручно використовувати нагрівані, які розігрівають кілька касет одночасно, для того, щоб під час роботи можна було б швидко змінювати вистиглу касету. Після нагрівання до потрібної температури касету дістають з нагрівача і за допомогою роликового аплікатора наносять віск тонким шаром за напрямком росту волосся на велику поверхню шкіри. Потім, прикладаючи смужку, видаляють віск разом з волоссям, різко відриваючи її проти росту волосся. Оброблену поверхню протирають дезінфікуючим розчином, а потім наносять засіб, що сповільнює ріст волосся. Депіляція цього виду зручна, гігієнічна, економічно вигідна, її недоліками є болісні відчуття під час процедури, а також та обставина, що коротке тверде волосся погано видаляється за цією технологією.

Техніка депіляції теплим воском.

Для роботи необхідний віск (випускається в банках різного обсягу), однокамерний воскоплав, металевий шпатель, бавовняні смужки для зняття воску. Після того як віск нагрівся до потрібної температури (вона обов'язково вказується в анотації до воску кожного виду), металевим шпателем наносимо невелику кількість воску на шкіру за напрямком росту волосся максимально тонким шаром відповідно до розміру смужки для зняття воску. Прикладаємо смужку до воску, добре притискаємо її рукою, а потім різко відриваємо проти росту волосся. Ту саму смужку можна прикладати 2-3 рази. Якщо віск потрапив на інші ділянки шкіри, його легко зняти, прикладаючи смужку тканини. Якщо після депіляції на шкірі залишився віск, його видаляють спеціальним розчинником. Для депіляції практичніше використовувати смужки одного розміру: так легше розрахувати кількість воску на визначену площу. Варто пам'ятати про те, що металевий шпатель легко нагрівається, тому потрібно періодично контролювати ступінь його нагрівання рукою. Депіляція цього виду дає можливість повністю видалити небажане волосся, у тому числі коротке і тверде; цей метод можна застосовувати при куперозі; він економічний і не вимагає особливих навичок. Недоліком є липучість воску.

Техніка депіляції гарячим воском.

Вона дає змогу якісно видалити небажане волосся в ділянці пахв і в зоні «бікіні». Віск випускається у вигляді гранул, брикетів, дисків, причому форма випуску не впливає на якість воску. Для роботи необхідно мати віск, однокамерний воскоплав, дерев'яний шпатель. Коли віск розплавиться до потрібної температури, слід перевірити, чи переносить пацієнт цю температуру: капнути на шкіру крапельку воску. Потім за допомогою дерев'яного шпателя віск наносять товстим шаром за напрямком росту волосся довжиною 10-15 см (не більше), шириною до 3 см. Прикладіть 2-3 пальці до кінця смужки, щоб вони ніби приклеїлися до воску, і різким рухом відірвіть смужку воску разом з волоссям. Якщо пальці погано приклеюються, протріть їх знежирювальним розчином, умочіть у віск і спробуйте ще раз. Можна ніби «підколупнути» смужку й ухопитися за краєчок. Депіляція цього виду передбачає наявність певних навичок: важливо навчитися відчувати момент зняття воску: недотримати чи перетримати — однаково погано. Депіляція гарячим воском дає змогу видалити найтвердіше волосся, обробити нерівні місця, вигини шкіри. Недоліком є можливість опіку клієнтів з чутливою шкірою. Загальним протипоказанням для депіляції всіх видів є виражений тромбофлебіт.